МАТУСЯ БОЙЛ АБО "НАРОДЖЕНА УСIХ ДIСТАВАТИ"
А почалося все з того, що в сім'ї Пауля і Марі Ламфром в Аугсбурзі (Німеччина) в 1924 році народилася дівчинка, яку назвали Гертрудою (на фото їй вже три роки). У подружжя була своя фабрика з пошиття одягу. У 1937-му з фашистської Німеччини бігли усi, Ламфроми не були винятком, так як не мислили собі життя при режимі Адольфа Гітлера.
Вивозити будь-які цінності категорично заборонялося, тим більш, євреям. Кинули все, - фабрику, будинок, заощадження, Пауль встиг перед від'їздом накупити взуття "на виріст", щоб хоч якось забезпечити свою сім'ю. У США у нього був кузен, який і допоміг спочатку, позичивши невеличку суму на придбання Rosenfeld Hat Co. - маленького бізнесу з виробництва капелюхів. Чи то тому, що була сильною пам'ять про утиски євреїв в Німеччині, чи то через те, що хотілося почати бізнес по-новому, Пауль (а в США вже Поль) вирішив перейменувати фірму Розенфельд. Подивившись на місцеві вивіски, він виявив, що багато хто в назвах своїх фірм вставляли слово Columbia, так як поруч протікала річка з такою ж назвою.Так в 1938 году родилась Columbia Hat Company. Життя маленької Герт було суцільним подоланням перешкод. Їй було вже 13 рочків, а англійською вона знала не більше десятка слів. Довелося йти в перший клас знову. Бізнес йшов завдяки участі всіх членів сім'ї і Гертруда з сестрами укладала капелюхи в коробки, працювала на фермі під Портлендом, збираючи полуницю на жарі. У ці роки і почался гарт майбутньої Матусі Бойл. Ось що згадує вона про ті роки: «Страх і почуття приниження вже в ті роки стали для мене кращими стимулами для змін. Вдень і вночі я вчила мову і вже на наступний рік змогла без перешкод поступити до сьомого класу ».
Закінчивши школу, Гертруда спромоглася вступити до університету Арізони, де будучи студенткою і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Нілом Бойлом. Після весілля в 1948 році Ніл відразу ж включився в сімейний бізнес. Треба сказати, що це була дуже відповідальна людина і успішний бізнесмен. На той час, Поль і Марі Ламфроми вже оцінили слабку перспективу виробництва капелюхів досить низької якості, згадали про свій німецький досвід і перепрофілювали фабрику на пошиття простих сорочок, курток та штанів для робітників, попит на цю продукцію після війни був. Гертруда в справи фірми практично не втручалася, Їй достатньо було ролі домогосподарки і матері. Виховання дітей займало весь її час, правда іноді трохи шила, та й то, для чоловіка і сина. Так би напевно і жили Бойл (так вони і прожили 22 роки), якби не обставини. 
Одного разу в 1960-м Гертруда пошила чоловікові куртку-жилет для риболовлі. Її основна відмінність полягала у великій кількості кишень, які дуже сподобалися Нілу і всім його знайомим рибалкам. Напевно це був перший визначальний крок у майбутньому світового лідера з виробництва одягу для активного відпочинку і спорту. Ніл негайно запустив цю куртку в серійне виробництво і варто зауважити, компанія тоді заробила непогані гроші. Часи змінювалися, треба було розширяти виробництво, щоб утриматися на плаву і Ніл Бойл бере позику за програмою підтримки малого підприємництва - 150 000 доларів. Несподівано сім'ю осягає удар, в 1970-м, через три місяці після позики, Ніл вмирає від серцевого нападу. Все звалилося на плечі Гертруди, домогосподарки з більш, ніж двадцятирічним стажем. Прийнявши мужнє рішення очолити сімейну справу особисто, 45-річна пані Бойль з головою поринула в бізнес. З її спогадів: «Це був справжній кошмар. За перші два роки я примудрилася зробити всі можливі помилки і наламала безліч дров». Прокинулися профспілки, почалися страйки, постачальники підводили, кредитори насідали ... В якийсь момент у Гертруди опустилися руки і вона вислухала пропозицію кредиторів. Але коли їй запропонували за компанію сміховинні 1 400 доларів, вона вигнала за поріг "спритних" покупців і вирішила лягти кістками, але витягнути сімейний бізнес з занепаду. 
Благо, син Тім закінчив коледж і почав активно допомагати матері. Повільно, але впевнено, справи пішли «до гори» і робота компанії відносно стабілізувалася... Але в бізнесі, тим більш, в бізнесі з виробництва і продажу одягу, нічого не стоїть на місці. Її величність Мода диктувала нові віяння, набирав обертів спортивний стиль одягу і Тім добре розумів, що маркетинг - не порожній звук. Він почав набувати нові знайомства, відвідувати профільні виставки і салони. У 1978-му році компанія заробила свій перший 1 000 000. Продукція Columbia Sportswear вже користувалася популярністю серед рибалок і мисливців. В кінці 70-х частина виробничих потужностей була переведені з США в Корею, що дозволило знизити собівартість і продавати якісний одяг за демократичною ціною. І все ж, потрібен був новий поштовх. Потрібний був принципово новий, навіть революційний крок. І такий крок знову зробила Гертруда Бойль..
Вона особисто розробила відому на весь світ модель куртки Bugaboo. Хто ще, як не дружина рибалки та мисливця, могла додуматися до цього. Гертруда звернула увагу на те, що більшість рибалок та мисливців виходять з дому ще засвітла, коли на вулиці прохолодно і треба дістатися до місця та зайняти позицію, не продрогнув. Ближче до полудня погода змінюється, стає тепліше, та й рухатися треба активніше. Зайве теплий одяг обмежує рух і стає жарко. Була розроблена модель, що складається з зовнішньої верхньої куртки та куртки внутрішньої або утепленої підкладки, яка відстібається, яку можна було носити окремо, як теплий жилет.. Це революційне ноу-хау Гертруди Бойль обернулося для компанії золотим дощем. З цього моменту компанію і її продукцію знали в усьому світі. Далі було дуже багато подій і нових досягнень. Компанія невтомно займається пошуком нових технологічних рішень для того, щоб зробити все для зручності споживача. У 1994-му Columbia Sportswear стає офіційним постачальником олімпіади в Ліллехаммері, потім була літня олімпіада в Сіднеї, зимова в Солт Лейк Сіті. У наш час компанія по праву вважається світовим лідером з виробництва та продажу одягу, взуття та екіпіровки для спорту та активного відпочинку. Це сьогодні мільярдні обороти, це сьогодні рекламні компанії за участю Матусі Бойл (MaBoile) і її сина, де вона заганяє його під лід, виштовхує на вітер, дощ ... Це вже маркетологи придумали образ суворої, але справедливої господині бізнесу, що входить до півсотні жіночих бізнес-досягнень США.
Це вони придумали її знамениту "татушку" на плечі "Born to nag" ("Народжена всіх діставати"), яку, до речі, після зйомки і змили. Це про неї в компанії ходять байки, що легше пережити пару ураганів, ніж викликати незадоволення Матінки якістю своєї роботи. Мені ж просто хотілося б, щоб Ви, купуючи і з задоволенням користуючись Columbia, розуміли, що за багаторічною історією зльотів і падінь, успіхів і невдач, історією бренду-лідера стоїть
ЖИТТЯ ВЕЛИКОЇ ЖІНКИ ..., ЖІНКИ, ЯКА ЗУМIЛА ПОДОЛАТИ ВСЕ ПЕРЕШКОДИ ТА НЕГАРАЗДИ, ЯКИМИ Б ТЯЖКИМИ ВОНИ НЕ БУЛИ!